Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пухір

Пухір, -ра, м. = пухирь. Ком. і. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХІР"
Гавзатий, -а, -е. Гнусливый. Полт.
Загнузда́ти Cм. загнуздувати.
Заквокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. О насѣдкѣ: закудахкать.
Мисте́ць, -тця́, м. Мастеръ, мастакъ. О. 1862. І. 65.
Поприпинати, -на́ю, -єш, гл. Привязать на веревку (многихъ). Назад руки пов'язали, до коней поприпинали. Гол. І. 155.
Приздріння, -ня, с. Подозрѣніе. Він у нас у приздрінні. Харьк. г.
Рацький, -а, -е. = рачачий. Черк. у.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій. Маркев. 161.
Хащ, -щу, м. 1) = хмиз. Закопав було добро в ямі та хащем прикидає та і втіка в ліс (од татар). КС. 1884. VIII. 720. 2) Заросль, кустарникъ, то-же, что и хабник, хамник. Вх. Зн. 76. То же знач. ми. хащі. Вас. 206.
Шпуляр, -ра, м. У ткачей: инструмента для наматыванія нитокъ на шпульку. Уман. у. Въ восточной Галиціи шпуляр то же, что и ремісник. Части его: слупки (у ремісника лаби) веретено, замахове колесо, лучо́к. МУЕ. III. 14, 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУХІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.