Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустинник

Пустинник, -ка, м. = пустельник. Гн. II. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТИННИК"
Вимазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вимазатися, -жуся, -жешся, гл. 1) = вимащуватися, вимаститися. 2) Выпачкиваться, выпачкаться.
Гитара, -ри, ж. Гитара. Вигравав на гитарі. Левиц. Пов. 20.
Нао́длів нар. = навідлів.
Пересміхатися, -хаюся, -єшся, гл. Пересмѣиваться.
Підтяжка, -ки, ж. Веревка, которою привязывается задняя ось повозки. (Залюб.).
Позлитка, -ки, ж. = ожеледиця. Вх. Лем. 452.
Потупотіти, -чу, -чеш, гл. Затопать, побѣжавъ.
Рівноправництво, -ва, с. Равноправіе. Козацьке рівноправництво. К. ЦН. 271.
Роздолля, -ля, с. 1) Широкая низменность, долина. Грин. III. 196. Ой в полю, полю, в полю на роздоллі, там дівчина пасла сірі воли й коні. Чуб. V. 55. 2) Раздолье, ширь, воля.
Скаргуватися, -гуюся, -єшся, гл. = скаржитися. Перед Богом вовк скаргувався. Гн. II. 225.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.