Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустинник

Пустинник, -ка, м. = пустельник. Гн. II. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТИННИК"
Дові́жуватися, -жуюся, -єшся, гл. = Довідуватися 1. Вже я довіжуюся, прочуваю, добродію мій! Якесь хороше та веселе діло моємо. MB. (О. 1862. І. 94).
Зася́ти, -ся́ю, -єш, гл. Засіять. Так в хаті засяло, що ніби свічки горіли. Рудч. Ск. І. 113. І світ ясний, не вечірній тихенько засяє. Шевч. 217.
Зенджул, -ла, м. Родъ растенія. Засієм степи синім зенджулом. Чуб. III. 419.
Злузнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть.
Капитал, -лу, м. Капиталь. Наша плодюча країна бідна на гроші, бо... капитали постягали туди десь за Оку. О. 1861. IX. 181.
Литви́нка, -ки, ж. 1) Литовская женщина. 2) Бѣлорусска.
Наддягти́ся, -гну́ся, -нешся, гл. Снять верхнее платье. Приїде, склонила головою, добридень... і наперед усього з хустини і на стіл її (паляницю), а вже потім і привітаться і щоб там наддягтись. Сим. 231.
Нехіть, -хоти, ж. Нежеланіе, неохота. Він з нехіттю це робить.
Сторопитися, -плюся, -пишся, гл. Испугаться отъ неожиданности, потеряться, оторопѣть. Батько впали на землю, наче неживі, ми сторонилися біля них. Новомоск. у.
Торототіти, -точу, -чеш, гл. = таратотіти. Решето тороточе, чогось воно хоче. Драг. 379.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.