Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пуплянок

Пуплянок, -нка, м. = пуп'янок. Ум. пупляночок. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУПЛЯНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУПЛЯНОК"
Безпарий, -а, -е. 1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл. 2) Неженатый.
Вищий, -а, -е. Высшій. Не впрохав нижнього, не впросиш вищого. Ном. № 981.
Вітруватий, -а, -е. О деревѣ: съ трещинами въ корѣ, проникающими до древесины. Вас. 146.
Заві́холитися, -литься, гл. безл. Начаться мятели.
Ле́кція, -ції, ж. Урокъ, лекція. Не вивчиш лекції, — профессорі слова не скажуть. Левиц. І. 152.
Лозовець, -вця, м. = лозівка. Вх. Пч. II. 14.
Паннуненька, паннунечка, -ки, ж. Ум. отъ панна.
Праправнук, -ка, м. Праправнукъ. К. Досв. 42.
Стукотіння, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Лохв. у. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу. Левиц. Пов. 236.
Чавучити, -чу, -чиш, гл. = чавити. Чавучив дорогою. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУПЛЯНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.