Діво́чий, -а, -е. Дѣвичій. Єсть серце єдине, серденько дівоче, що плаче, сміється, як він того хоче. Проливав кров червону річками. То не кров, аж дівоча краса. Дівочий манастирь. Діво́ча гімна́зія. Женская гимназія. Дівчата з дівочої гімназії. Діво́ча кров. Раст. Amygdalus nanna L.
Доліпи́ти Cм. доліплювати.
Дохо́джувати, -джую, -єш, гл. 1) Кончать, кончить хожденіе. 2) Донашивать. Доходювали свої сіртуки, то що, щоб по жнивах ( = по екзаменах у семинарії) надіти рясу й підрясник.
Дя́чити, -чу, -чиш, гл. = дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту.
Напхи́катися, -каюся, -єшся, гл. Нахныкаться.
Перекладання, -ня, с.
1) Перекладываніе.
2) Перегрузка.
3) Переводъ (литературнаго произведенія).
Підвір'я, -р'я, с. Мѣсто занятое дворомъ, дворъ. Пішли вівці по підвір'ю. Колись і на моїм підвір'ї буде болото.
Під'язичниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни.
Поклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. поклони́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Наклонять, наклонить.
2) Кланяться, поклониться, посылать поклонъ. То не сива зозуля закувала, як сестра до брата з чужої сторони поклоняла.
Ратище, -ща, с. Древко копья; копье. Наважували на списи ратища. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Ув. ратюга.
