Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова.
Захво́стуватий, -а, -е. Суживающійся кверху и кончающійся остріемъ. Ціпок був захвостуватий.
Змолочувати, -чую, -єш, сов. в. змолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Смолачивать, смолотить. Він сам у день змолочував більш як десять чоловіка. У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив. А в вівторок снопів сорок пшениці нажала, а в середу повозила, в четверг змолотила.
Зовиця, -ці, ж. Золовка. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені та зовицю сестрицею звати. Ум. зовичка. Зовичко-сестричко, порятуй мене молоденьку. Хоть діверко пустить, — завичка не пустить.
Кип'яч, -чу, м. Кипятокъ.
Лебеденя, -ня́ти, с. = лебедя́. Ум. лебеденятко.
Нацокотати и нацокотіти, -кочу, -ти́ш, гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла.
Переора́ти. Cм. Перео́рювати.
Туркеня, турки́ня, -ні, ж.
1) Турчанка. У туркені на тім боці хата на помості.
2) Родъ крупныхъ сливъ. Ум. туркенька, туркененька, турки́нонька.
Цундрак, -ка, м. соб. Старое изорванное бѣлье, старая изорванная одежда.
