Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причетник

Причетник, -ка, м. Участникъ, причастный къ чему человѣкъ. І ти причетник у те діло? Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧЕТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧЕТНИК"
Гафини, -фин, ж. мн. = афини. Вх. Зн. 1.
Зайде́й, -де́я, м. = зайда і. Шух. І. 33.
Коропатниця, -ці, ж. -Корона. Вх. Уг. 246.
Огородник, -ка, м. Огородникъ. Чуб. І. 182.
Почастуватися, -ту́ємося, -єтеся, гл. Попотчевать другъ друга.
Спотворювати, -рюю, -єш, сов. в. спотво́рити, -рю, -риш, гл. 1) Уродовать, изуродовать, исказить, обезобразить. Лихо не вморить, так спотворить. Ном. № 2004. 2) Портить, испортить, избаловать. Такий хлопець натуристий. Чи ми його так малим спотворили? А тепер, як чого схотів, так щоб було! Черн. у.
Терези, -зів, м. Вѣсы. Поламались терези, сіль важучи на вози. Рудч. Чп. Ум. терезки, терезо́чки.
Терпуга, -ги, ж. Водка. Угор.
Тимчасовий, -а, -е. Временный. Шейк.
Шкопиртати, -та́ю, -єш, гл. Бросать палку такъ, чтобы она шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ. Ив. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧЕТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.