Байрак, -ка, м.
1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Ой не шуми, луже, зелений байраче! До зеленої неділі в байраках біліли сніги.
2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Запі́шва, -ви, ж. Рубецъ въ шитьѣ.
Комін, -на, м. = комин. З верху криші по ріжках шпилі, а наверх коміна вертиться по вітру залізний півень. Ум. коміно́к, коміно́чок. Щоб ліжко там було і коміночок, і огонь щоб горів.
Настрахатися, -хаюся, -єшся, гл. Напугаться, испугаться.
Ноші, нош, ж. мн. Носилки.
Опук, -ку, м.
1) Выпуклость.
2) опук. Особый видъ крымской бѣлой соли.
Патякало, -ла, с. Многоглаголивый человѣкъ.
Ремесниченько, -ка, Ум. отъ ремесник.
Утелепати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить.
Цалевий, -а, -е. Дюймовый.
