Бебехнути, -ну, -неш, гл.
1) Бросить сильно (о массивномъ). Як бебехнув його об землю!
2) Ударить. Ти, кае, бив середнього, а я ще крайнього! та уп'ять таки цигана як бебехне!
3) Упасть, броситься съ шумомъ (о массивномъ). Погасив світло та й бебехнув на ліжко. Попадя і бебехнула з горища.
3) Выстрѣлить. Як напне стрілець тетівку, як бебехне — устрелив.
Гряни́чний и гряни́шний, -а, -е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. Себе царем пустинь грянишних. славе.
Нала́годжувати, -джую, -єш, сов. в. нала́годити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить. Налагодила Пріська і обідати, а його нема. 2) Чинить, починить, исправлять, исправить, приводить, привести въ надлежащій видъ. Налагоджували неводи свої. Віз поламався, — треба налагодити. 3) Налаживать, наладить, устраивать, устроить. Чи не налагодить він того діла?
Понашеретовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и нашеретувати, но во множествѣ.
Потрясти, -су, -сеш, гл. 1) = потрусити 1. 2) Помчаться. І потрясла (в танці), аж вітер віє.
Січка, -ки, ж.
1) Рѣзка изъ солоны на кормъ скоту. Коли копі їдять і набік глядять? — Як січку їдять.
2) Монисто изъ коралловыхъ обрѣзковъ.
Тенькання, -ня, с. = теленькання.
Усеїдний, -а, -е. Всеядный. усеїдний тиждень. Сплошная недѣля, когда въ среду и пятницу не постятъ. На всеїдній у неділю вона спарувалась.
Цаністра, -ри, ж. = таністра. Ум. цаністерка.
Шпичак, -ка, м.
1) Ростокъ, появившійся изъ земли. Повитикались червоненькі шпичаки пивонії та півників.
