Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прихильник

Прихильник, -ка, м. 1) Человѣкъ расположенный къ кому. 2) Сторонникъ, поборникъ. Прихильники ґрецької і латинської церкви. К. Кр. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИХИЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИХИЛЬНИК"
Белечка, -ки, ж. Овца. Ой овечки, ой белечки. Шух. І. 198.
Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати. Вх. Зн. 3.
Відгодитися Cм. відгожатися.
Віспарь, -ря, м. Оспопрививатель. Полт. г. Екат. г.
Купчиха, -хи, ж. Купчиха. Проти його стояв один купець з молодою купчихою. Левиц. Пов. 55.
Кухенний, -а, -е. Кухонный.
Перегодя нар. = перегодом.
Сахарний, -а, -е. Сахарный. Утри мої смажниї уста, а сахарниї і сам утру. Ном. № 12313.
Супротивець, -вця, м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше. Брацл. у.
Шкварнути, -ну́, -не́ш, гл. Сдѣлать что либо съ силой: бросить, ударить, грохнуть, блеснуть и пр. Шкварнула блискавка. Мир. ХРВ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИХИЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.