Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причапрячити

Причапрячити, -чу, -чиш, гл. Привести въ порядокъ. Нужа напала дитину, то я її причапрячила — обстригла та прибрала. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧАПРЯЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧАПРЯЧИТИ"
Апо́стольський, -а, -е. Апостольскій. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Шевч.
Вітрогонити, -ню, -ниш, гл. Вѣтренничать.
Замі́тли́вий, -а, -е. Наблюдательный. Панич Павлик у нас дуже замітливі. Лохв. у. Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться. Грин. III. 311.
Кумбуч, -ча, м. = кумбук 2. Вх. Зн. 30.
Нав'я́зуватися, -зуюся, -єшся́, сов. в. нав'язатися, -жуся, -жешся, гл. Приставать, пристать, привязываться, привязаться. Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою. Драг. 394.
Нешеретований, -а, -е. 1) О зернѣ: не очищенный отъ шелухи передъ помоломъ. 2) нешерето́вана шля́хта. Захудалая, обѣднѣвшая, необразованная шляхта. Пан Кулінський був собі шляхтич з тієї дрібної нешеретованої шляхти, що крізь щаблі вилітає. Св. Л. 275.
Персть, -ти, ж. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече. Ном. № 9742. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора безрідного ховали. АД. І. 249.
Посувом нар. Подвигая, подвигаясь.
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Слав'янин, -на, м. Славянинъ. Щоб усі слав'яне стали добрими братами. Шевч. 238.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧАПРЯЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.