Вирікатися, -каюся, -єшся, сов. в. виректися, -чуся, -чешся, гл. — кого. Отрекаться, отречься, отказываться, отказаться отъ кого. Ой вирікся і отець, виреклася й мати.
Дерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ дерти. 1) Рвануть. 2) Взять лишнее. Мусили вдаватись до сусідських попів. А чужий панотець, як чужий пан, як дерне, то аж пальці знати. 3) Сильно побѣжать. Насилу живий вирвався! Як дерне!...
Є́нчий, є́нший, -а, -е. = инший. Ой чув же я через люде, що єнших кохаєш.
Карний, -а, -е. Наказуемый, уголовный.
Літопи́сний, -а, -е. Лѣтописный. Читаючи про ту незгоду літописню скрижалю, написану сльозами і кров'ю.
Нащока, -ки, ж. Клинообразная накладка, которая прикрѣпляется снозами къ ключу въ плугѣ.
Сподобатися, -баюся, -єшся, гл. = уподобатися. Ой дівчино-паняночко, сподобалось мені твоє личко.
Тичба, -би, ж. Толпа. Цілі тичби людей збігалися на його дивитися.
Чарка, -ки, ж. Рюмка. Не кричи — налий чарку та й мовчи. по чарці треба. Слѣдуетъ выпить. Ум. чаронька, чарочка.
Широчити, -чу, -чиш, гл. Расширять. Широчило листя да буйний вітер, височило гіллє да дрібен дощик.
