Гуна́ти, -на́ю, -єш, гл. = Лунати.
Домалюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. Дописать красками до чего нибудь.
Канона, -ни, ж. Пушка. Гей скажи мі, красний улан, ци не тут канони ліпше знають зазвонити, як удома звони.
Квасолюватий, -а, -е. О барашковомъ мѣхѣ: съ завитками въ фасольное зерно.
Набрі́хувати, -хую, -єш, сов. в. набреха́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать, налгать на кого нибудь, клеветать, наклеветать. Знов почали сестри набріхувати на меншу. Люде — собаки, — чого не набрешуть. да се набре́хано. Это враки. 2) Говорить, наговорить пустяковъ, врать, наврать. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити.
Напра́ти, -перу́, -ре́ш, гл. Настирать.
Отокуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать стоянкой. Валка отокувалась.
Потратити Cм. потрачати.
Стягнутися, -гну́ся, -нешся, гл. = стягтися.
Хрипкий, -а, -е. Хриплый. Хрипкий голос. Ум. хрипке́нький.
