Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пазити

Пазити, -зю, -зиш, гл. = пазати. Пазь своє! Шух. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗИТИ"
Бабувати, -бу́ю, -єш, гл. = бабити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.
Дере́нка, -ки, ж. = Дере́н (дерево и плодъ). Угор.
Джоґа́н, -на, м. Палка съ желѣзнымъ наконечникомъ, употребляющаяся при бѣганіи на нартах (родъ коньковъ). Св. Л. 40.
Жаби́нський, -а, -е. = жабиний. Родила вона. Баба.... сина золотокудрика взяла, укинула в криницю, а жабу пудкинула. Іде царевич додому, а вона і стрічає. Кажала.... що буду синів золотокудриків водить, а тепер привела жабинського. Чуб. II. 42.
Зашепота́ти и зашепоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.
Кирполої, -їв, м. мн. Деревянныя вилы съ тремя зубьями. Херс.
Непереможно нар. Непреодолимо, неодолимо, непобѣдимо.
Оттепер нар. Вотъ теперь. Оттепер ні до торгу, ні до жінки. Ном. Ум. оттепе́реньки, оттеперечки.
Ужілка, -ки, ж. = вужівкаВстромляють у лісу натичку, на неї кладуть окладину, а колок ліси і натичку зв'язують ужівкою. Кіевск. у. Ум. ужівочка, ужілочкаГрин. III. 304.
Хапуга, -ги, м. Взяточникъ. Всіх покривав — і хапуг, і злодіїв. О. 1861. І. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.