Безличник, -ка, м. Безстыдникъ.
Біда, -ди, ж. 1) Бѣда, несчастье, горе Від біди поли вріж та тікай. І грім біди не б'є. він є на біді. Онъ въ бѣдѣ. тягти біду за хвіст. Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. на біду зійти. Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. біду бідувати. Переживать бѣду. Уже ж мені та докучило сю біду бідувати. од біди пхаючи. Пополамъ съ бѣдой. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. Була у царя донька, біда ту доньку вкрала. Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під'їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. бідка, бідонька, бідочка. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою.
Валява, -ви, ж. Множество. Лубен. Валява жидів іде з школи. Валявою йдуть люде. Снігу валява. Такого валява риби.
Лахмануватий, -а, -е. 1) Медленно ходящій. Лахмануватий віл.
2) Оборванный; состоящій изъ лохмотьевъ.
3) Косматый.
Надаве́ць, -вця́, м. и нада́вця, -ці, м. 1) Датель, даритель, жертвователь. 2) Учредитель, основатель.
Плетюга, -ги, ж. Лгунъ.
Поборгувати, -гую, -єш, гл. Дать въ долгъ. Ще арендар поміркує, нам горівки поборгує.
Понатрощувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и натрощити, но во множествѣ.
Рахта, -ти, ж. Второй день храмоваго праздника. На другий день (після храму) у нас рахти, щоб то мед вже допивати.
Тройзілля, -ля, с. = троєзілля. А взяв козак тройзілля копати, взяла над ним зозуля кувати. Ум. тройзіллячко.
