Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пагуба

Пагуба, -би, ж. 1) Пагуба, гибель. Од пагуби тебе хранить, щедротами вінчає. К. Псал. 232. 2) Губитель. Клякай, сповідайся ти, пагубо! — каже священник (розбійникові). Гн. II. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАГУБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАГУБА"
Гавкун, -на, м. Лающее животное. К. Дз. 57.
Зава́жни́й, -а́, -е́ Вѣскій, тяжелый, тяжеловѣсный. Левч. 165. Продажне — заважне. Ном. № 10523.
Лелі́ти, -лію, -єш, гл. 1) Сверкать; струиться блестя, блестѣть; переливаться. Так і леліють церкви уряжені та золоті. Зміев. у. В неї подвір'я сріблом леліє. Гол. III. 543. Да йшла дівка да яриною, да ярина леліє. Чуб. V. 23. Там вода леліє, на єї дивлюся. Мет. А на морі вода леліла. Н. п. 2) Лелѣять. Та мала собі сина єдиного Івася Вдовиченка, змалку леліла, у найми не пускала. Мет. 414.
Обкласти, -ду́, -де́ш, гл. = обікласти.
Омпити, -плю, -пиш, гл. = вонпити. Вх. Зн. 43.
Повожувати, -жую, -єш, гл. = поводити. Утінки плавно пливуть, тілько головками повожують. Кв.
Поспольний, -а, -е. Безпостный, когда нѣтъ поста. Угор.
Сновига, -ги, сновиґа, -ґи, об. 1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига. Ном. № 2756. 2) Насѣк. Anthomyia (meteorica). Вх. Пч. I. 5.
Цалівка, -ки, ж. 1) Мѣра въ 24 дюйма. МУЕ. ІІІ. 29. 2) Шалевка въ дюймъ толщиною. Н. Вол. у.
Чайня, -ні, ж. Чайная. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАГУБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.