Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

павіко

Павіко, -ка, с. Вѣко глаза. Вх. Лем. 445.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВІКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВІКО"
Ві́хола, -ли, ж. 1) Мятель, вьюга. Зіма буде з віхолами та лютими морозами. Ґави сідають купами, — буде віхола. Мнж. 157. 2) Грозовая буря. Шух. І. 9.
Зробитися, -блюся, -бишся, гл. Сдѣлаться. Зробився мов несамовитий. Котл. Ен. II. 15. Усе зробилось, як бажали єзуїти. Стор. МПр. 72.
Криля, -ля́ти, с. Крылышко. Гуси, гуси, лебедята, візьміть мене на крилята. ЗОЮР. II. 19. Ум. криля́тко. Гуся, гуся, лебедятко, візьми мене на крилятко! ЗОЮР. II. 20.
Наготува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = наготовити. Наготуй шабельку та й воюй зі мною. Чуб. V. 425.
Напеча́тати, -таю, -єш, гл. = надрукувати.
Позапродувати, -дую, -єш, гл. Запродать, продать (во множествѣ).
Терло, -ла, с. 1) Мѣсто, гдѣ рыба оплодотворяется. Шейк. 2) Время оплодотворенія и метанія рыбой икры. 3) = гарман. Могил. у.
Удозвіль нар. Вдоволь. У мене воли удозвіль наїдяться. Волч. у.
Уривцем нар. Урывками. Левч. 170.
Хльоп! меж., выражающее ударъ. А він бабу хльоп в писок. Cм. хляп.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАВІКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.