Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паздір

Паздір, -ра, м. Содранное лыко или кострика.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗДІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗДІР"
Викравка, -ки, ж. = окрайка. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Вітцевий, -а, -е. = батьків. Желех.
Закидни́й, -а́, -е́ Многоснѣжный. Зіма закидна. Мнж. 168.
Зубіч нар. = узбіч. Н. Вол. у.
Ми́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: занашивать, затаскивать, употреблять безъ береженія, истрепывать. Мизкай, мизкай одежу! — все мене мати було лають. — Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш. Хоч і платок новий даси, — зараз і змизкаєш. Черниг. у.
Помилування 2, -ня, с. Помилованіе; пощада. З мого рятування не буде помилування. Ком. II. № 934.
Понура, -ри, об. 1) Угрюмый человѣкъ, человѣкъ смотрящій внизъ. Ходив собі понурою. МВ. (О. 1862. І. 71). За ними йшли святі понури, що не дивились і на світ. Котл. Ен. III. 29. Сидить собі як понура, ні на кого й не дивиться. Кв. 2) Въ загадкѣ: свинья. ХС. III. 65.
Прислужувати, -жую, -єш, сов. в. прислужити, -жу, -жиш, гл. Прислуживать, прислужить, услужить.
Сторчака нар. Внизъ головой. Він як посковзнеться, то так сторчака туди й полетів.
Товт, -та, м. Купець. Шух. І. 85.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЗДІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.