Клуб, -ба, м.
1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом.
2) мн. Бедра (у скота).
Короткорогий, -а, -е. Съ короткими рогами.
На-трапку, нар. Гдѣ ни попало, гдѣ найдешь.
Панський, -а, -е. 1) Господскій, барскій, помѣщичій. Колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Крѣпостной, помѣщичій. Чи того ж я сподівалась, ідучи вільна за панського? Колись, як ще були люде панські... Рудч. панське право. Крѣпостное право. Се було ще за панського права.
Посміховище, -ща, с. Посмѣшище. На посміховище я їм здався?
Похорон, -ну, м. Похороны. Та дала вельможна три тисячі гроший, ой щоб ісправити похорон хороший. темний похорон. Въ кобзарской думѣ такъ названо растерзаніе мертвеца звѣрями и птицами. Вовці-сірохманці нахождали, орли-чорнокрильці налітали, в головках сідали, — хотіли заздалегоди живота темний похорон одправляти.
Пробріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. пробреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Провираться, провраться. Чи дворянин він, чи купець, — про те вже не скажу вам, братця, щоб иноді не пробрехаться. Хто бреше, той ся пробреше.
Спрозорити, -рю, -риш, гл. Сглазить. Жінки і дівчата носять застромлену у пазуху голку, щоб хто не спрозорив. Ой немає, дідусеньку, (курчат), да вже і не буде: як вигнала на двір пасти, спрозорили люде.
Улупити, -плю, -пиш, гл.
1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Серця б улупила та матінку купила.
2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. А як влупить чортяку грім, заб'є його.
3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями.
Упельгати, -гаю, -єш, гл. Устроить, управиться.
