Дотараба́нити, -ню, -ниш, гл. Дотащить, донесть. Насилу дотарабанила мішок, — дуже важкий.
Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл.
1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле.
2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа.
3) Бить, звонить в колотушку.
4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли.
6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Ля́гови, -гов, ж. мн. Время, когда ложатся спать. По Різдві сижу я одного вечора, так вже у пізні лягови, пряду. Не діло діялось у пізні лягови, — ніде а ні телень.
Моска́лик, -ка, м. 1) Ум. отъ моска́ль. 2) Родъ морской рыбы. Потім посипались з матні на берег здорові лакерди... заблищали червоно — золоті москалики. 3) Жучокъ Сосcinella quintempunctata.
Незлагока, -ки Несогласіе, разладъ. Бо ти старий, а я молода, то буде нами незлагода.
Падчереня, -ня́ти, с. Ребенокъ падчерица. Щоб мені молодій конопель не брать і білих ручок не драть на чужії діти, на падчеренята.
Псюка, -ки, ж. Собака.
Скітити, -чу, -тиш, гл. Расточить, потратить.
Хлипи, -пів, м. мн. Всхлипыванія, слезы. Увірилась йому своїми хлипами.
Ширяння, -ня, с.
1) Паре́ніе, полетъ.
2) Тыканіе, пыряніе.
