Борідка, -ки ж?. 1), Ум. отъ борода. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. 2) Нижняя или задняя часть лезвея топора. 3) Щетка на ногѣ лошади. В пісок ногами по борідки врився (кінь). 4) = бородиця 4. 5) — царська. Раст. Mirabilis jalapa L. Од причілка цвів кущ панської рожі, цвіли всякі квітки — й гвоздики, й чорнобривці, й царська борідка, й кручені паничі.
Відтаганити Cм. відтаганювати.
Ворітка, -ток, мн. ум. отъ ворота.
Громадя́нин, -на, м. Членъ грома́ди, членъ общества. Оце зібралися ми, панове-громадяне, про от що розсудить. Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс.
Знимець, -мця, м. Льстецъ, подлипало.
Зостарити, -рю, -риш, гл. = зістарити. Синів не женила, дочок не 'ддавала: зостарило мене, що я заробляла.
Зябрій Cм. зюбрій.
Наустити Cм. наущати.
Позагрузати, -заємо, -єте, гл. Завязнуть, увязнуть (о многихъ). Корови біля річки позагрузали.
Хотітися, хо́четься, гл. безл. Хотѣться. Тяжко жить на світі, а хочеться жить.