Загина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. загну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Загинать, загнуть. Оце штучка: загнув пальці та й карлючка. Прич. стр. загне́ний. 2) — крючки́. Крючкотворствовать. 3) — матюки́. Бранить по матушкѣ. 4) — сухо́го во́вка. Cм. вовк. 5) — чо́ртові ковбасу́. = заломи́ти чо́ртові ковбасу́. Cм. заломити.
Кийкуватий, -а, -е. = кияхуватий. Просо кийкувате.
Козиряти, -ря́ю, -єш, гл.
1) Ходить съ козыря (при игрѣ въ карты).
2) Храбриться, козырять. Одначе як не козиряв, утратив силу над собою.
Ле́кшати, -шаю, -єш, гл. = легшати.
Мульникува́тий, -а, -е. = мулкий 1. Мульникувата земля.
Подозволяти, -ля́ю, -єш, гл. Дозволить (многимъ).
Попоня, -ні, ж. = дерга. Добре, ненько, у попоні ходити до річки, не змерзнеш так як у спідниці.
Ростряватися, -ряюся, -єшся, гл. = розстряватися. Пуде душа козацька молодецька з білилі тілом рострявати.
Тонко нар. Тонко. Де тонко, там і рветься. Ум. тоненько, тонесенько, тонічко. Та пряди кужель тонесенько.
Упушити, -шу, -шиш, гл. Надуть, вспучить. Хрін та редька живіт упушили, мед та горілка все те потушили.
