Вивітрювати, -рюю, -єш, сов. в. вивітрити, -рю, -риш, гл. Вывѣтривать, вывѣтрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається.
2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та. добре його нагаєм вивітрив.
Наробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наробити, -блю́, -биш, гл. 1) Дѣлать, надѣлать. Прости мені, мій батечку, що я наробила! Пинчуки багацько лиха нам наробили. Та жалю наробила, та серце засмутила. 2) Нарабатывать, наработать.
Поблизити, -жу́, -зи́ш, гл. Слишкомъ приблизить.
Порозгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Разгресть (во множествѣ). Кури порозгрібали грядочки.
Теґанька, -ки, ж. Горошокъ, расширяющійся кверху.
Тижньово нар. Недѣльно.
Убож, -жі, ж. соб. Бѣднота, бѣдняки. Убож скотину позбувала, землі позаставляла. Cм. убіж.
Хорявий, хорячий, -а, -е. Болѣзненный.
Цю! меж. Крикъ, которымъ гонять свиней.
Чукати, -каю, -єш, гл. Забавлять дитя, подбрасывая на рукѣ. Давай дитину підіймать і чукать.
