Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згризота

Згризо́та, -ти, ж. = гризота 1. Не лежала ні дня, ні години: лиш сухоти да згризати на личку змарнілії. Чуб. V. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГРИЗОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГРИЗОТА"
Ліскоту́ха, -хи, ж. Иволга. Конст. у.
Мря́чно нар. Туманно, дождливо.
На́йманка, -ки, ж. Спросъ на наемъ, наемъ. Як що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш. Лебед. у.
Напла́катися, -ла́чуся, -чешся, гл. Наплакаться. Як зійдуся з ким любилась, наплачуся стиха. Чуб. V. 224.
Підводний, -а, -е. Подводный. Левиц. Пов. 109.
Плужниця, -ці, ж. Родъ плуга: косуля. Сумск. у.
Поголитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побриться. Звелів йому умитися й поголитися, бо борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.
Тютюнниця, -ці, ж. Женщина, занимающаяся табаководствомъ, торгующая табакомъ. Нѣжин. у. Работница на табачныхъ плантаціяхъ. Вх. Зн. 72.
Фацарний, -а, -е. 1) = капарний. Фр. (Желех.). 2) Упрямый, злобный. Вх. Зн. 74. 3) Вороватый. Шух. І. 33.
Хоронити, -ню, -ниш, гл. 1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Г. Барв. 208. Хорони, Боже! 2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько. Г. Барв. 107. 3) Хоронить. Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити. АД. І. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГРИЗОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.