Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Нали́нути, -ну, -неш, гл. Налетѣть. Налинули голуби із чужої сторони.
Охолонути, -ну, -неш, гл. Похолодѣть. Я так і охолов, як забачив вовка. Ті як почули, — так і охололи, що й слова не вимовлять.
Потрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Испугаться, взволноваться. Всі його бачили і потрівожились.
Пропихати, -ха́ю, -єш, сов. в. пропхати, -пхаю, -єш, гл. Пропихивать, пропихнуть.
Прочхатися, -ха́юся, -єшся, гл. Прочихаться, вычихаться. Понюхав табаки, прочхавсь, протер очі полою.
Совгач, -ча, м. Песть въ сукновальнѣ.
Спорожнити, -ся. Cм. спорожняти, -ся.
Справдовуватися, -до́вуюся, -єшся, гл. Доказывать, споря. Справдовується зо мною.
Тижик, -ка, м. пт. = чайка.
