Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здавніти

Здавні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Устарѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДАВНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДАВНІТИ"
Безус, -са, м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.
Деклара́ція, -ції, ж. Обьявленіе.
Довгохво́стий, -а, -е. Длиннохвостый.
Запомага́ння, -ня, с. Помощь, вспомоществованіе. К. МБ. XI. 153.
Зогнати, зжену, -не́ш, гл. = зігнати. Ми свою матусю рідненьку, вдову стареньку, прогнівили, із двора зогнали. КС. 1882. ХП. 498.  
Навче́ння, -ня, с. Ученіе. Навчення св. церкви. Левиц. І.
Помість нар. Будто, словно. І такі веселі були, щасливі! любо й подивиться, помість сам одмолодієш. МВ. І. 131.
Поперемучувати, -чую, -єш, гл. Измучить (многихъ).
Порозсипатися, -паюся, -єшся, гл. Разсыпаться (во множествѣ).
Синик, -ка, м. = синиця. Вх. Лем. 464.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДАВНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.