Застига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. засти́гти, -гну, -неш, гл. 1) Застывать, застыть. аж йому́ в литка́х засти́гло. Испугался. 2) Застигать, застичь. Терпи, доню, неволеньку, поки смерть застигне.
Імня, імени, с. = ім'я. Прибери пня, дай йому імня і з нюю буде чоловік.
Ліскогри́з, -за, м. Ящуръ, Myoxus avellanarius.
Найпа́че нар. Наиболѣе, особенно, въ особенности. У нас сей год ярина хороша, а найпаче просо.
Нежерь, -рі, ж. Прошлогодняя трава, несъѣденная скотомъ и перезимовавшая на корнѣ. Косить тоді було дуже трудно, бо між травою була нежерь (стара трава). Несъѣдобная трава. У сьому сіні нежері багато.
Потолочити, -чу, -чиш, гл. Измять траву, хлѣбъ, постель. Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила. Та не стели білої постелі, — потолочать.
Потримяти, -маю, -єш, гл. Подержать. Потримав деякі (книжки) в руках. Коня дайте, я потримаю.
Пукатий, -а, -е. 1) Выпуклый. Цуката бочка.
2) Раздувшійся, толстый. Пуката жаба.
Скоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = скуштувати. Чи знаєш ти, дівчино, я хороше прошу яблучка червоного з саду скоштувати.
Ходільниця, -ці, ж. Ходокъ (о женщинѣ). Така вже з мене старої ходільниця.
