Видайкати, -каю, -єш, гл. Выклянчить (отъ словъ: дай, дай!)
Галадущик, -ка, м. = гладущик.
Залямува́ти, -му́ю, -єш, гл. Окаймить.
Лиша́ти, -шаю, -єш, сов. в. лиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Не ті люде тут живуть, яких він лишав, ідучи до брата. І вдома мене не лишай, і в поле не бери. Все бери, а мене лиши. Ти мене можеш лишити, а я тебе не лишу ніколи. Бійтеся Бога, хазяїне, що ви робите? Лишіть хазяйку живою!
Ми́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Мыслить, думать. Чоловік мислить, а Бог рядить. Я люблю дівчину та й мислю її взяти. І дерево якусь надію має: хоч зрубане, ще мислить зеленіти. 2) Добра мислити. Доброжелательствовать. Добра мисливши й люблячи щиро. Лиха мислити. Недоброжелательствовать, желать зла. Свій своєму лиха не мислить.
Орап, -па, м. Арапъ, негръ.
Правичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ правиця. 2) Дѣвственница.
Розмаїтний Cм. розмаїтий.
Розсуджувати, -джую, -єш, сов. в. розсудити, -джу, -диш, гл. 1) Разсуживать, разсудить, рѣшить. Розсуджує пригнічених по правді. Зараз не вішають, а поперед розсудять. 2) Разрѣшать, разрѣшить, разгадать. Ой розсуди, бабусенько, сей начудний сон. 3) Разговорами сплетнями разлучать, разлучить. Женихався, з неї не сміявся, — думав — моя буде, — розраяли та розсудили проклятії люде.
Схарапудитися, -джуся, -дишся, гл. Испугаться и сразу податься, остановиться (о животныхъ). Коні підїхали під село і схарапудились в царині. Де не взявся сірий вовк.... отара схарапудилась, сипнула вбік.
