Висити, -шу, -сиш, гл. Поднимать въ вышину. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити.
Жбу́хати, -хаю, -єш, одн. в. жбу́хнути, -ну, -неш, гл. Сразу много вливать, влить, налить.
Замчи́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоялъ замокъ, также и развалины замка. Про це замчище... у церковних записах, кажуть, є переписано про все: і коли ті вали повисипувані, і хто тії мури мурував, що тепер од їх тільки цегла та камінячки валяються. Як Си то ти, Богдане п'яний, тепер на Переяслав глянув та на замчище подививсь.
Згри́зти Cм. згризати.
Полусеток, -тка, м. ? Накупив шість полусетків полотна.
Полуцвіт, -ту, полу́цвіток, -тка, м. Раст. Иванъ-да-Марья, Viola Tricolor. Ой по горі полуцвітки процвітають.
Попідтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Подоткнуться (о многихъ). Чого це так наші дівчата попідтикалися? Через річку брести думають?
Притьмо, ма́, с. Клеймо на ухѣ овцы: прямая горизонтальная черта.
Травина 2, -ни, ж. соб. Травы. Ой заросла тота стежка лихом, травиною, де-м ходила, говорила, серденько, з тобою.
Щаститися, -ти́ться, гл. безл. Благопріятствовать, удаваться. А крошку хоть як щаститься, усе добро на лихо стане.
