Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згоржати

Згоржа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = згорджати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРЖАТИ"
Глодовий, -а, -е. Боярышниковый. Чуб. ІІІ. 58. Грин. II. 34.
Закува́ти Cм. заковувати.
Заневірні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Подурнѣть, известись, истощиться. Гак молодиця заневірніла, наче з домовиті встала. 2) Сдѣлаться дурнымъ, гадкимъ.
Зерни́стий, -а, -е. Имѣющій много зеренъ, имѣющій большія зерна, зернистый. Сей льон зелененький на стебло стеблистий, на зерно зернистий. Грин. III. 82. Жито зернисте. Черк. у. Сей пісок зернистий. Лебед. у. Жито на вигноєній землі зернистіще. Волч. у. (Лободовск.).
Підмолодь, -ді, ж. Молодь, пивныя дрожжи.
Повідбатовувати, -вую, -єш, гл. Отрѣзать (во множествѣ). Повідбатовували по шматку хліба. Харьк. у.
Свіргун, -на, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.
Турмак, -ка, м. Узникъ, сидящій въ тюрьмѣ. Н. Вол. у.
Умовно нар. 1) Условно. 2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже. МВ. ІІ. 109.
Усердя, -дя, с. Усердіе. Тоді на його велике усердиє маю. АД. І. 118.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОРЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.