Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. До булаті треба голови. 2) = кийок. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Ум. Булавка. Булавочка.
Верем'я, -м'я, с. Хорошая погода. По слоті верем'я.
Грому́шина, -ни, ж. Почва, усѣянная мелкими камешками.
За́сіди, -дів, м. мн., за́сідка, -ки, ж. Засада, подстереганіе. ходи́ти, піти́ на за́сіди, за́сідку. Залегать, залечь на дичь. Охотники... підуть на засіди. Ходив я на засіди на котки. Пішов на засідки на вовків. На серни та оленя виходить стрілець на засідку.
Злосливо нар. Зло, злобно, злостно. На мя злосливе чом поглядаєш?
Лущи́ця, -ці, ж. Ум. отъ луска.
Надзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Назвониться.
Промести Cм. промітати.
Ріжниця, -ці, ж. Разница.
Чернядка, -ки, ж. — плахта = чернітка.
