Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здекуційник

Здекуці́йник, -ка, м. Экзекуторъ, исполнитель судебнаго приговора. Галиц. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЕКУЦІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЕКУЦІЙНИК"
Валучня, -ні, валуша, -ші, ж. = валюша. Чуб. VII. 34.
Жа́лосник, -ка, м. = жалібник. Ном. № 4823.
Їздня, -ні, ж. Постоянная ѣзда. Подольск. г.
Наби́вачка, -ки, ж. = наби́вач 1. Мнж. 104.
Підкурювати, -рюю, -єш, сов. в. підкури́ти, -рю́, -риш, гл. Подкуривать, подкурить, пустить дымъ подъ что нибудь. Ой циганочка да доріженька її волю вволила: ой одрізала да русої коси, козака підкурила. ЗОЮР. II. 255. (Горицвітом) добре од курячої сліпоти підкурювать. Чуб. І. 82.
Прогосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. 1) Прохозяйничать. 2) Хозяйничая, потерять. І корови, і воли — усе прогосподарював.
Розмазати, -ся. Cм. розмазувати, -ся.  
Світочок, -чка, м. 1) Умен. отъ світ. 2) мн. світочки польові. Раст. Gymnadonia odoratissima. Шух. 1. 21.
Стрілиця, -ці, ж. 1) = стріла. Подай мені лука й три стрілиці. АД. І. 149. 2) Сапожная колодка (ступня). Сумск. у. Вас. 161. 3) Кряжъ. Воно, бач, гора б то; але по цей бік балка дуже глибом і по той бік теж; так він не балкою, а стрілицею побіг, бо, бач, рівно було. Канев. у. 4) Прорѣзанный каналъ на болотѣ. Пирят. у. 5) Раст. Saggitaria saggitaefolia L. ЗЮЗО. I. 134.
Хвойовий, -а, -е. Сосновый. Хвойовий ліс. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДЕКУЦІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.