Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здекуційник

Здекуці́йник, -ка, м. Экзекуторъ, исполнитель судебнаго приговора. Галиц. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЕКУЦІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЕКУЦІЙНИК"
Бардаш, -ша, м. Большой топоръ. Камен. у. Вх. Зн. 2.
Боченько, -ка, м. Ум. отъ бік.
Жа́ркість, -кости, ж. Жгучесть? Кропива така жарка, аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости.
Зима́ и пр. = зіма и пр.
Знаряддя, -дя, с. Орудіе. І Господь його ізбавить од ловецького знаряддя. К. Псал. 212. Котляреський... був тільки знаряддям українського світогляду. К. ХП. 123.
Мо́мсик, -ка, м. Матушкинъ сынокъ, баловень.
Напри́чуд нар. = напрочуд.
Пейсатий, -а, -е. Имѣющій пейсы, съ большими пейсами.
Понабіратися, -раємося, -єтеся, гл. То-же, что и набіратися, но во множествѣ. Як ми любилися, як ми кохалися, слави-поговору понабіралися. Мет. 53. О, де ви такі розумні й понабірались. Ном. № 6219.
Червениця, -ці, ж. 1) Насѣк. Pyrochroa coccinea. Вх. Пч. II. 27. 2) Родъ красной гливы. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДЕКУЦІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.