Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згострити

Згостри́ти, -рю́, -риш, гл. Сточить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОСТРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОСТРИТИ"
Брундук, -ка, м. Веревка отъ кормы судна на берегъ къ колу. Азовск. море. (Стрижевск.).
Заха́пувати, -пую, -єш, сов. в. захапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Захватывать, захватить. Конст. у. Вітер раз-у-раз захапує з собою пару й односить її. Дещо, 55.
Ковчег, -га, м. Ковчегъ. Увійшов Ной у ковчег. Єв. Л. XVII. 27.
Мерзлякува́тий, -а, -е. Чувствительный къ холоду.
Панів, -нова, -ве Принадлежащій барину. Ото прийшла до панової хати. Рудч. Ск.
Підпарюватися, -рю́юся, -єшся, сов. в. підпаритися, -рюся, -ришся. О полѣ: быть заранѣе вспаханнымъ и вывѣтриться. Ти дуже пізно ореш... земля не підпариться, то й не буде в тебе гарного жита. Г. Барв. 332.
Полощувати, -щую, -єш, гл. ? Та покощувано і полощувано шишечку. Мил. 155.
Поприсилювати, -люю, -єш, гл. Привязать (во множествѣ).
Стріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. стрінутися, стрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой піду я не берегом — лугом: чи не стрінусь з своїм вірним другом. Мет. 96.
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОСТРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.