Вибігати I, -гаю, -єш, гл.
1) Исходить, бѣгая. Наймичка вибігала (шукаючи) увесь куток. Довелось скрізь вибігать по хатах, шукаючи.
2) Пробѣгать извѣстное время. Не багато він бігав, а рік вибігав вовком.
Виразність, -ности, ж. Выразительность, ясность, внятность.
Ґо́нтовий и гонтовий, -а, -е. Сдѣланный изъ гонта. Ґонтовий дах Округи церкви.
Дописа́ти Cм. дописувати.
Дубле́нець, -нця, м. Выдѣланная дубленая кожа.
Порушище, -щі, ж. Ув. отъ поруха.
Проязичити, -чу, -чиш, гл. Разгласить, разболтать. Проязичили, що в його єсть така книжка.
Таритися, -рюся, -ришся, гл. Пачкаться въ грязи.
Черятися, -ряюся, -єшся, гл. Мѣняться.
Чиноватний, -а, -е. 1) чи́новатна листва. Частъ сновалки, при помощи которой дѣлаются чини.
2) — міток. Міток, въ которомъ одно пасмо имѣетъ 30 нитокъ вмѣсто 60.
