Відзимки, -ків, м. мн. Исходъ зимы, время послѣ зимы, когда еще возвращаются зимнія явленія.
Відклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить косу молоткомъ.
Зацурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Связать что-либо при помощи палки (цу́рки), которая, скручивая веревку, укорачиваетъ ее и затягиваетъ такимъ образомъ связку. 2) Запросить (дорого). Як що не дуже багато будуть гарувати... там рублів п'ять, ну, хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто.
Іконний, -а, -е. Иконный.
Квок II, -ка, м. Въ сказкѣ: крестьянинъ, который брался высиживать цыплятъ.
Лоптя́чка, -ки, ж. Щемленіе.
Любу́сь, -ся, м. Милый, любимый (о мужчинѣ). Серце, дідусю любусю, води хорошенько бабусю.
Рижок, -жка́, м. Грибъ, рыжикъ. Такий червоний, як рижок. На високій полонині уродили рижки.
Шкулити, -лю, -лиш, гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить?
Щепа, -пи, ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Ум. щепочка.
