Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згористо

Зго́ристо нар. Покато. НВолын. и Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРИСТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРИСТО"
Буцати, -цаю, -єш, сов. в. буцнути, -ну, -неш, гл. Бить, ударить лбомъ (о баранѣ). І баран буцне, як зачепиш. Ном. № 3293.
Важенько нар. Ум. отъ важко.
Варкось нар. = варко 2. Вх. Зн. 5.
Відучати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Віківщина, -ни, ж. Старина. Пожалуй віковщину раз, а вона тебе десять раз.
Ґоспода́рський, -а, -е = Господарський. Жид з гиндлю жиє. Він до ґосподарської роботи це вдалий. ЕЗ. V. 200.
Каплавух, каплаух, м. Вислоухій.
Коловатень, -тня, м. Отдѣльно выросшій и потому вѣтвистый, развѣсистый стебель конопли. Желех.
Лейта́рь, -ря́, м. Рейтаръ. Скоро лейтарі до його прибували, листи подавали. АД. II. 123.
Увіз, увозу, м. Дорога въ ложбинѣ, оврагѣ. Их. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОРИСТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.