Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згорівка

Згорі́вка, -ки, ж. = горівка. Вх. Лем. 418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРІВКА"
Бовкунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бовкун. 2) Привѣска у серьги.
Важучий, -а, -е. Очень тяжелый, тяжеловѣсный. Та хай їм лиха година, оцим грошім! які ж бо вони важучі. Лебед. у. Мушкет важучий. Щог. В. 98.
Відбарбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить.
Капирь, -ря, м. Мужикъ? А шо ви капирі, чи запорожці? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Нажаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Набраться страха.
Подіркуватіти, -тію, -єш, гл. = подірчавіти.
Синовиця, -ці, ж. Племянница, дочь брата.
Тлунок, -нку, м. = шлунок.
Увозитися, увожуся, -зишся, сов. в. увезтися, увезуся, -зешся, гл. 1) Ввозиться, ввезтись. 2) Въѣзжать, въѣхать.
Хлань, -ні, ж. 1) = безодня. 2) Множество, огромное количество. Хланею налітали. Желех. Виїв би хлань.... Фр. Пр. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОРІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.