Балакати, -каю, -єш, гл.
1) Бесѣдовать, болтать, калякать, разговаривать. Звичайно за слівцем балакали по слову. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. балака таке — не своє. Говоритъ вздоръ.
Заро́стка, -ки, ж.? Ум. заро́сточка. Тепер же я заросточка, не бачила ні виросточка.
Зопинити, -ню, -ниш, гл. = зупинити.
Молито́вник, -ка, м. Молитвенникъ. Зося... схилила голову над молитовником.
Наду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Вздумать, придумать. 2) Вспомнить.
Накри́жник II, -ка, м. Ледорѣзъ (у моста). Чи ж моста цього льод не зірве весною? — Ні, він ще не копчений; ще накрижники будуть робить, щоб кригу здержувати.
Новенький, -а, -е., Ум. отъ новий.
Повідходити, -димо, -дите, гл. Отойти (во множествѣ).
Подогодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ).
Ходовик, -ка, м. Рыба, идущая вверхъ по рѣкѣ метать икру.
