Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здатність

Зда́тність, -ности, ж. 1) Способность. 2) Пригодность.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДАТНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДАТНІСТЬ"
Бойний, -а, -е. О зарядѣ: боевой. ЗОЮР. I. 70. Бойний патрон.
Гентоватішний, -а, -е, гентовашний. Недавній, позавчерашній. Вх. Зн. 10.
Голешник, -ка, м. Игольникъ. Черк. у. Загубив свій голешник, той, що голки в йому держать. Новомоск. у.
Див, -ва м.? Щоб на тебе див прийшов. Ном. № 3743. КС. 1890. X. 58.
Дя́конів, -нова, -ве Принадлежащій діакону.
Крокіш, -кошу, м. Раст. Pulmonaria mollis. Вх. Пч. І. 12. Cм. крокіс.
Нане́сти́ Cм. наносити.
Пирхонути, -ну, -не́ш, гл. 1) = пирхнути. 2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того. Павлогр. у.
Табачити, -чу, -чиш, гл. Нюхать табакъ. Шейк.
Шептання, -ня, с. Шептанье, шепотъ. Учувалося тихе Хведорове шептання. Мир. Пов. І. 159. Ум. шептаннячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДАТНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.