Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згуслий

Згу́слий, -а, -е. Сгустившійся. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУСЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУСЛИЙ"
Галунка, -ки, ж. = крашанка. МУЕ. І. 171. КС. 1891. V. 191.
Геройство, -ства, с. Геройство. Геройство духа, що підіймає серце на благодатні задуми і на великі подвиги. К. XII. 130.
Докла́дний, -а, -е. Обстоятельный, подробный, точный.
Лаістий, -а, -е. Черный (объ овцахъ и ихъ шерсти). Желех., Ум. лаі́стенький. А все баранці лаістенькі, лаістенькі, круторогії. Гол. II. 16.
Невзавороті нар. Не по дорогѣ.
Переволочити I, -чу, -че́ш, гл. = переволокти.
Поодш.. Cм. повідш..
Поприбавляти, -ля́ю, -єш, гл. Прибавить (во множествѣ).
Шовк, -ку, м. Шелкъ. А я шовком вишиваю. Шевч. 187. Бреше, як шовком, шиє. Ном. № 6954.
Щавельний, -а, -е. Щавелевый, щавельный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГУСЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.