Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згористий

Зго́ристий, -а, -е. Покатый, наклонный. Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору. Левиц. І. 457.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРИСТИЙ"
Гарцівниця, -ці, ж. 1) Шалунья. На всю губу гарцівниця в людях і в господі. Мкр. ІІ. 30. 2) Плясунья.
Допе́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Зала́тувати, -тую, -єш, сов. в. залата́ти, -та́ю, -єш, гл. Заплатывать, заплатать, ставить, поставить заплату. Дай мені смоли обідраний бік залатати. Рудч. Ск. II. 14.
Згороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Загородить. Не одна баба город згородила. Ном. № 2586. 2) Соорудить, воздвигнуть. Бо хотять же нас поглотити, піч огненну згородити. Чуб. І. 169.
Знизу нар. Снизу. Ном., стр. 284. № 1545. Подай нам. Господи, з неба дрібен дощик, а знизу буйний вітер. Чуб. V. 933.
Навза́єм нар. Обоюдно, взаимно. Взиваючи себе навзаєм Христовими противниками, обидві... К. Кр. 13.
Познавати, -наю́, -є́ш, сов. в. познати, -знаю, -єш, гл. = пізнавати, пізнати. ЗОЮР. І. 210. Вийди, мати, з хати познавати дитяти. Мет. 171.
Прохракати, -каю, -єш, гл. Охаркать. Твою бороду проплюють, прохракають, моє личенько цілують, обнімають. Грин. III. 359.
Харки-макогоники, м. мн. Вздоръ, чепуха. Харки-макогоники плете. Подольск. г.
Чортиця, -ці, ж. Чертовка. Кіевск. у. Драг. 49. К. ПС. 148.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОРИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.