Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згористий

Зго́ристий, -а, -е. Покатый, наклонный. Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору. Левиц. І. 457.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРИСТИЙ"
Високий, -а, -е. 1) Высокій. Високий до неба, а дурний як треба. Ном. № 6347. Долина глибока, а могила висока. Мет. 79. 2) Высоко находящійся. Пошли, Боже, щастя з високого неба. Мет. 65. 3) Возвышенный. Ум. височенький. Вийшла височенька дівчина. Стор. І. 99.
Гидість, -дости, ж. = гидота. Переясл. у.
За́тичка, -ки, ж. 1) Пробка, то, чѣмъ закупориваютъ, затыкаютъ. Чоловік скоренько заткнув пляшку, перехрестив затичку, та знов у воду. Ном. № 1254. 2) Цвѣтокъ, который втыкается въ волосы дѣвушекъ для украшенія. Вх. Зн. 20.
Кирпонька, -ки, ж. Ум. отъ ки́рпа.
Мість пред. = ii. Місто.
Надога́д нар. Намекая на что. Надогад буряків, щоб дали капусти. Ном. № 5700. Cм. догад.
Попуск, -ку, м. Послабленіе, попущеніе — попускати. Дозволять, потворствовать. По що ж ти їм сей попуск попускаєш? К. ХП. 79.
Риштунок, -нку, м. Вооруженіе, доспѣхи. Народ.... при всім воєннім риштунку. Стор. II. 164.
Розстрявати, -ряю́, -єш, гл. = розстряватися.
Спіднярка, -ки, ж. Доска на днѣ желѣзнаго кузова. Вх. Лем. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОРИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.