Горб, -ба, м. 1) Бугоръ, пригорокъ, курганъ. Вирубала дручок та стала на горбі. 2) Горбъ. Старість не прийде з добром: поли не з кашлем, то з горбом. Ум. Го́рбик, горбо́к, горбо́чок. На горбику під вербами сиділа купа дівчат. Виори, синку, горбки і долинку. На плечах горбок має.
Горобе́ль, -бля́, м. = Горобей = Горобець. Попуд тинами з гороблями живучи.
Дуда́ 2, -ди́, ж. Музыкальный инструментъ, родъ свирѣли. Біда як дуба: куди йде, то реве. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Заграй мені, дуднику, у дуду. Ум. ду́дка, ду́дочка.
Засті́лля, -ля, с. Мѣсто за столомъ. Пусти, пусти, Івасеньку, із застілля, та погляжу я по надвір'ю. Сидять по застіллю. Ум. засті́ллячко. Сами сидять по застіллячку.
Зчистити Cм. зчищати.
Лища́ти, -щу, -щи́ш, гл. Блестѣть, лосниться. Молода кора на яблуні аж лищить.
Оплава, -ви, ж. Облава.
Писарня 2, -ні́, ж. соб. Писари.
Роскладувати, -дую, -єш, гл. = роскладати.
Урвитель, -ля, м. Сорванецъ. Там такі урвителі, шо ні в одного сусіда яблука не вдержаться. Два сини, що росли урвителями при батькові.
