Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згористий

Зго́ристий, -а, -е. Покатый, наклонный. Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору. Левиц. І. 457.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРИСТИЙ"
Вогорити, -рю, -риш, гл. Испорч. говорити. Грин. ІІІ. 361. А ні до кого вогорити. Грин. ІІІ. 393.
Ґу́зий, -а, -е = Куций. Вх. Лем. 408.
Же́лонка, -ки, ж. Дятелъ. Зміев. у. Cм. жовна.
Жупано́к, -нка́ и жупано́чок, -чка, м. Ум. отъ жупан.  
Зневолення, -ня, с. Лишеніе свободы; принужденіе.
Латанина, -ни, ж. 1) Постоянное заплатываніе, накладываніе заплатъ. Докучила мені оця латанина; що день Божий латки латаю. Богодух. у. 2) Вещь, состоящая изъ заплать; рубище.
Окулясом нар. Обходя, уклоняясь. Пішов наш Савка вихилясом (у танець) против Тетяни аж тремтить; вона від нього окулясом. Алв. 32. Cм. околяса.
Прудитися, -джуся, -дишся, гл. Ловить у себя въ одеждѣ блохъ, вшей. Лежа розмовляли, а хто прудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20.
Розлаштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = росташуватися. Ото розлаштувалася з своїм добром, що ніде й пройти. Конст. у.
Тріщук, -ка, м. Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus L. Вх. Зн. 71. Ум. тріщучо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОРИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.