Вискубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вискубти, -бну, -неш, гл. Вырывать, вырвать, выщипывать, выщипать перья, волоса. Як ухопив його за чуба, дак скільки зачепив, стільки й вискуб. Также о срываніи травы, листьевъ. Нема паші: вискубає бідний товар кожну травинку з землею.
Гисторичний, -а, -е, гисторичній, -я, -є = історичній. Сподівався почути яку небудь гисторичню думу про Шведчину.
Гу́дити, -джу, -диш, гл. Хулить, осуждать, порицать. Судите, гудите, а сами такії. Здорові будьмо, та себе не гудьмо.
Досвітча́нин, -на, м. Парень, ходящій на досвітки. досвітча́не. Парни и дѣвушки, ходящіе на досвітки.
Завгодя́ нар. Заблаговременно, заранѣе. Треба завгодя лагодитись з своїм добром у город на ярмарок. Збіралися завгодя, завгодя скуповувались, пекли, варили.
Искрявий, -а, -е. = искристий. По блискучій искрявій росі від них лягає тінь.
Підсівки мн. Посѣвъ на краю поля. Ум. підсівочки. Що ж він там дів? — Пшеницю віє ходімо ми му заколядуймо, чей же він нам дасть хоч відвійочки, хоч відвійочки на підсівочки.
Пообчикрижувати, -жую, -єш, гл. Обрѣзать, обкарнать (во множествѣ).
Прохворостити, -щу, -стиш, гл. Высѣчь. Треба простить, або прохворостить.
Упоперек нар. Поперекъ. Було вчити хлопця, як упоперек лавки лежав.
