Жарки́й, -а́, -е́. 1) Жаркій, горячій. День був дуже жаркий. Не жарке вугілля. 2) Алый. Ой коли б я такая, як калина жаркая. 3) = жалкий 1. Кропива така жарка, — аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости. — По слідочку жарку кропиву садила. Ум. жаркенький. Накладу я вогню жаркенького та наварю я пива п'яненького.
Зась! меж., выражающее запрещеніе: нельзя! не смѣть! Що попові можна, то дякові зась! Очима їж, а рукам зась! Горілка, кажуть, не дівка, а козакові зась. Я з хорошим постояла, тобі зась, тобі зась! Иногда употребляется въ видѣ существительнаго: Нить, бо пику натовчу!... А зася до пики ти не знаєш?
Пережовтити, -вчу, -тиш, гл. Слишкомъ пожелтить.
Помережати, -жаю, -єш
Помирити, -рю́, -риш, гл. Помирить. Може й Хмельницькому доведеться їх помирить. Пійди лишень помири їх.
Різдво, -ва, с. Рождество (праздн. 25 дек.). Різдво Ісуса сталося так. . Добридень на Великдень, добривечір на Різдво.
Співанка, -ки, ж. Пѣснь. Не співанку я співала. Ум. співаночка.
Сподобитися, -блюся, -бишся, гл. = сподобатися. В чистім полі, край дороги ляхам сподобився.
Тратитися, -чуся, -тишся, гл. Тратиться.
Чепуритися, -рю́ся, -ришся, гл. Прихорашиваться. Чепуриться, наче на весілля.
