Наба́бити, -блю, -биш, гл. Принять нѣсколько душъ дѣтей. Я собі набабила онуків, — аж п'ятеро. Ось тобі й набабила, що Мотря аж ноги простягла.
Натупкатися, -каюся, -єшся, гл. = натупатися.
Окіст, окосту, м. Лопатка (у людей и животныхъ). Окорокъ. Свинячі окости.
Позабовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Позабовтувалися, по росі ходивши.
Протовп, -пу, м. Проходъ (сквозь толпу). Лагодивсь.... шукати собі протовпу до кафедри.
Увірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. увіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. А! вже він мені ввірився. Не ввірився ще йому світ. Чи вже ж тобі катерга турецька не ввірилася? 2) Довѣряться, довѣриться. З паном не дружи, жінці не ввіряйся, а чужих гостей не приймай.
Удити, уджу, удиш, гл. = вудити.
Цінь! II, меж. Звукоподражаніе, передающее пискъ птицъ. Cм. цьон. Цінь-цінь, тарара! усюди діра, та нікуди вилізти (ніби синиця в клітці говорила).
Цьвак, -ка, м. = цвак.
Шипи, -пів, м. Три снопа, поставленные вертикально. Ідіть, становте гречку у шипи.
