Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Він мене од смерти одволав.
Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Лізе в вічі мов оса. Довго, довго козаченька вічми провожала. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки.
Знебожитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднымъ. У иншого (землі) й так день на тридцять; ні, сього мало: йде, щоб ще виплакати. Прийде до пана, знебожиться: «Дайте, пане, землі, бо в мене зовсім мало».
Лю́стерко, лю́стеречко, -ка, с. Ум. отъ люстро.
Налу́патися, -паюся, -єшся, гл. (очима). Нахлопать (глазами).
Обдутися, -ду́юся, -єшся, гл.
1) Распухнуть, раздуться. Увесь обдувся як барило. Він од горілки ввесь обдувся.
2) Опиться. Обдувся води, аж боки росперло.
Пороз'їдатися, -даємося, -єтеся, гл. Тоже, что и роз'їстися, но о многихъ.
Прочищатися, -щаюся, -єшся, сов. в. прочиститися, -щуся, -стишся, гл. Прочищаться, прочиститься. Випийте кубочок меду, то горло й прочиститься.
Скором, -му, м. Скоромное. Скільки скорому, стільки й гріха. У середу нічого скоромом запихатися.
Ускакнути, -кну, -неш, гл. = ускочити. у горо́х ускакну́ти. Нарушить супружескую вѣрность.
