Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згуснути

Згу́снути, -ну, -неш, гл. Сгустѣть. Пара від холоду згусне. Дещо. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУСНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУСНУТИ"
Відлазити, -жу, -зиш, сов. в. відлізти, -лізу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Гвинтовка, -ки, ж. Винтовка. Стор. II. 12.
Гинкий, -а, -е. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож,— як з олива ніби. Каменец. у. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево. Уман. у.
Глаза, -зи, ж. = логаза. Вх. Зн. 10.
Клубочок, -чка, м. Ум. отъ клубок.
Настрахати, -ха́ю, -єш, гл. Напугать, испугать.
Позакаламучувати, -чую, -єш, гл. Замутить (во множествѣ).
Спомин, -ну, м. Память, воспоминаніе Посажу коло хатини на спомин дружині і яблуньку, і грушечку, на спомин єдиній. Шевч.
Уласкавити, -ся. Cм. уласкавлювати, -ся.
Фациґати, -гаю, -єш, гл. = хвицати. Кінь фациґає. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГУСНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.