Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згородити

Згороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Загородить. Не одна баба город згородила. Ном. № 2586. 2) Соорудить, воздвигнуть. Бо хотять же нас поглотити, піч огненну згородити. Чуб. І. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРОДИТИ"
Видати 1, -ся. Cм. видавати, -ся.
Виложка, -ки, ж. Ум. отъ вилога.
Дебели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Дѣлать дебелимъ. Харьк.
Лі́тошок, -шка, м. Годовалый. Телят сьоголітніх одинадцять, літошків шість.
Надгнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надгни́ти, -нию́, -єш, гл. Надгнивать, надгнить. Желех.
Облапувати, -пую, -єш, сов. в. облапати, -паю, -єш, гл. Ощупывать, ощупать. Став він облапувати (круг себе). Мнж. 130. Треба тебе скрізь облапати, бо мені здається, що гроші в тебе.
Повідкидати, -да́ю, -єш, гл. Отбросить (во множествѣ).
Познаходити, -джу, -диш, гл. Найти (во множествѣ). Прадід усе те познаходив. Мнж. 133.
Покорити 2, -ся. Cм. покоряти, -ся.
Спіткання, -ня, с. Встрѣча. Левиц. І. 284.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОРОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.