Ахи́! меж. = Кахи. Щось кашлянуло: «Ахи, чорнявий, озирнись бо, лукавий»!
Блеяти, блею, -їш, гл.
1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці.
2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ.
Вишкрябати Cм. вишкрябувати.
Заневірня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. заневі́рнити, -ню, -ниш, гл. Загаживать, загадить, загрязнять, загрязнить. Гладишкою помиї виносила, та так заневірнила, що й не думай уже на молоко її брати.
Ож сз.
1) Вотъ. Ож побачить.
2) Что. Ай, коби Марта знала, ож її родина іде. Ож би. Хотя би. Ож би усі звізди з неба писарями стали, та еще би мої гадки не переписали.
Пишатися, -шаюся, -єшся, гл. Гордиться. Ляхи мусять пишатись тим, що принадили до свого культурного гурту таких руських людей, як Замойські та Жовковські. Иногда: важничать. Пишається, як корова в хомуті.
2) Красоваться. Ще на Україні веселі і вольнії пишались села.
Півсьома числ. Шесть съ половиной.
Прилюдний, -а, -е. 1) Публичный, открытый. Коли буде прилюдне сватання? 2) Съ измѣн. удар. прилюдний. Объ одеждѣ: праздничный. Прилюдне лудинє (убране).
Псиний, -а, -е. = песький. Брешеш, псине мнясо!
Удвох нар. Вдвоемъ. Хоч ох, та вдвох. Тому добре, хто вдвох.