Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згубити

Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш. Чуб. V. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУБИТИ"
Вара! I, меж. Нe тронь! прочь! Вара від мене! Фр. Пр. 136. «Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці.» — Ой чомусь тоді не казала: «вараяк єсь од нас подарунки брала. Гол. II. 399.
Замі́рка, -ки, ж. Палка съ нарѣзками для измѣренія жидкости.
Мизка́ 2, -ки, ж. Мездра на кожѣ, мякоть во внутренности тыквы.
Позаповзати, -заємо, -єте, гл. Заползти (о многихъ).
Порозчищати, -ща́ю, -єш, гл. Расчистить (во множествѣ).
Промито, -та, с. Высокая пошлина. Платять важке промито замісь легшого мита. К. Кр. 19. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі торги заорандували, да брали мито-промито. АД. І. 21.
Рипяк, -ка, м. Раст. Arctium majus. Лв. 96.
Слав'янський, -а, -е. Славянскій. Всі мови слав'янського люду, всі знаєте, а своєї дасть Біг. Шевч. 213. Виростали у кайданах слав'янськії діти. Шевч. 237.
Фуферня, -ні, ж. = фуфалиця. Вх. Зн. 75.
Чмих II, меж., выражающее фырканіе. Ном. № 4714.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.