Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згукнути

Згукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крикнуть. Що ж, як він згукне нам отте своє «годі!» та й нагадувать не звелить? МВ. ІІ. 110. 2) Позвать. Згукнув його, — він обізвався і прийшов до мене. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУКНУТИ"
А́нгельський и а́нгольський, -а, -е. = Я́нгольський. Хори ангельськії а все зближають, преславному гласу пісні співають. Чуб. ІІІ. 355.
Високодумний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный.
Герґев, -ва, м. = кулешінник. Вх. Зн. 10.
Заби́й-Круча, -чі, ж. Раст. Clematis integrifolia L. ЗЮЗО. І. 118.
Завиду́щий, -а, -е. Завистливый. Завидущі очі.
Застре́лити, -лю, -лиш, гл. Застрѣлить. Застрель сина свого Сачка. Чуб. І. 154.
Клятий, -а, -е. 1) Проклятый. Нехай кляті бенкетують. Шевч. 53. Жидюга... лічить гроші коло ліжка, клятий. Шевч. 135. 2) Переносно: упорный, упрямый.
Кукурвас, -су, м. = купервас. Драг. 393.
Пасербик, -ка, м. = пасерб. Мнж. 188. Ні, він їй не рідний, — пасербик. Новомоск. у.
Схождати, -да́ю, -єш, гл. = схожати. Ей, скаржилося світле сонейко.... «Не буду, Боже, рано схождати». Левиц. І. Світ. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГУКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.