Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згуртувати

Згуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгруппировать, собрать въ одно місто. Згуртував людське поле, а своє все до села. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУРТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУРТУВАТИ"
Брязкіт, -коту, м. Звукъ отъ металлическихъ вещей, звонъ, бряцаніе, бренчаніе. Наробив брязкоту, а він і прокинувсь. Н. Вол. у.
Бульон, -на, м. Родъ картофеля. МУЕ. І. 101.
Вилазка, -ки, ж. Лазейка. Кільки в решеті дірок, стільки вилазок. Кролев. у.
Випливати, -ва́ю, -єш, сов. в. випливти и виплисти, -пливу, -веш, гл. Выплывать, выплыть. Випливає з води мати. Шевч. 24. Випливає щука. Рудч. Ск. II. 105. Виплив човен з очерету. Із за лісу, з-за туману місяць випливає. Шевч. 150.
Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи. Вх. Лем. 398.
Зе́льман, -на, м. Родъ гаївки. Kolb. І. 166, 177, 183.
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка. Кв. II. 132.
Ляк, -ку, м. Испугъ. Чого б ти з ляку не сказав. Ном. № 4340. Троянці з ляку задріжали. Котл. Ен. IV. 8.
Патиччя, -чя, с. соб. Палки, мелкій хворостъ. Хотин. у.
Покланятися, -няюся, -єшся, гл. Покланяться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГУРТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.