Балабайка, -ки, ж. Балалайка. Грати у балабайку. Ум. балабаєчка.
Гузде́чка, -ки́, ж. = Уздечка = Вуздечка. Прив'яжи свого коня чим небудь, а сам возьми гуздечку.
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество.
Дерешува́тий, -а, -е. 1) Чалый. 2) Дерешува́тий шлях. Дорога, покрытая шероховатымъ съ дырами льдомъ.
Заволонча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Затянуть. Я таки й не хотів, та як зачали, то й заволончали таки.
Залі́ззя, -зя́, с. Желѣзныя части плуга. Купив плуг, лишень деревінь, а заліззя треба ще.
Каба́к, -ка, м. 1) Тыква. Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. піднести́ кабака́. Отказать жениху. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака. 2) Кабакъ, питейный домъ. Тогді то козак, бідний нетяга, по кабаку похождає, квартирку одчиняє.
Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. То мі навкір робиш.
Непевність, -ности, ж.
1) Невѣрность, ненадежность.
2) Неувѣренность, сомнѣніе, колебаніе.
3) Подозрительность, сомнительность.
4) Опасность, ненадежность.
Ходячий, -а, -е. 1) Ходящій.
2) Бродячій, не осѣдлый, находящійся постоянно въ движеніи. Чумаки — народ ходячий. Вольному воля, а ходячому путь.
3) О больномъ: не лежавшій, на ногахь находившійся во время болѣзни. Ота жінка ходяча вмерла. У нас увесь такий рід, що ходячий мре.
