Горну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Прижиматься, ласкаться, льнуть. Коли б літа вернулися, то б і хлопці горнулися. Хто стояв, — у куточок горнувсь. Народ ввесь горнувся до його.
Ду́дник, -ка, м. = дударь 1 и 2. За три копи жолудики продала, а за копу дудника наняла: заграй мені, дуднику, у дуду. Ум. ду́дничок. Заграй, дудничку, — танцюй, дурничку.
Зви́дити, -джу, -диш, гл. Простить, извинить. Нехай тобі Бог звидипь і збачить.
Круть меж., выражающее быстрый поворотъ. Хоч круть верть, хоч верть круть.
Курайниця, -ці, ж. Веревка, которой въ кубанской степи привязываютъ на арбѣ собранный для топлива курай и вообще топливо.
Ладнати 2, -на́ю, -єш, гл. 1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає. 2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати. 4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. 5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? 6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам'янці друге склалось. 7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим? 8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел.
Приснути, -ну, -неш, гл. 1) Брызнуть. Повновида, краска з лиця як не присне. Треба набрати у рот води та й приснути нею проти сонця. 2) Фыркнуть. Захлинувся, чхнув і приснув. 3) Прыснуть, вырваться, выскочить, вылетѣть. Як схоче скочить, то аж в землю присідає, та й присне разом відтіля. Стрепет приснув над кущами. Присне сніг із під копит. Приснули на синім морі скалки. З печі, з горючого дерева, присне вуголь і вискочить аж насеред хати.
Тяги 1, -гів, м. мн. = тягеля.
Усюсінький, -а, -е. = усісінький.
Хлясь! меж., выражающее стеганіе кнутомъ. Коней хлясь да хлясь.
