Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголоситися

Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛОСИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛОСИТИСЯ"
Бомага, -ги, ж. = бумага. Ум. бомажка. Вас. 190.
Византієць, -тійця, м. 1) Житель Византіи. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
Ди́кість, -кости, ж. Дикость.
Закурни́кати, -каю, -єш, гл. Замурлыкать, забормотать.
Поперемежовувати, -вую, -єш, гл. Перемежевать (во множествѣ).
Старизна, -ни, ж. Старыя вещи.
Ступити II, -плю́, -пиш, гл. Иступить. Ступив мені так ножа, що й сала не вріжеш.
Татуньців, -цева, -ве Принадлежащій татунцеві.
Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.
Шумувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Бродить. 2) Пѣниться. Як буде каша шумувати — відставиш. Н. Вол. у. Через край вино шумує. К. Псал. 172. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103). 3) Снимать пѣнку, накипь. Шумуй добре мед, бо не буде чистий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОЛОСИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.