Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголоситися

Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛОСИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛОСИТИСЯ"
Бузьдерево, -ва, с. = дивдерево. Вх. Пч. І. 10.
Деря́бонька, -ки, ж. Ум. отъ деряба.
Десятникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть десятникомъ.
Залі́зце, -ця, с. 1) Ум. отъ залізо. 2) залі́зця каркові, лютрові. Cм. лютрові залі́́зця. Вх. Пч. II. 7.
Інтерес, -су, м. Выгода, польза, интересъ. Ном. № 1381.
Пальчак, -ка, м. Шестикъ. Вх. Зн. 46.
Повипалювати, -люю, -єш, гл. Выжечь (во множ.).
Скрип! I меж. Скрипъ! Пішли колеса.... тільки скрип, скрип, скрип. Грин. І. 39.
Ухитнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Пошатнуться. 2) Уклониться, отшатнуться, освободиться изъ рукъ. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з її ручок зомлілих. МВ. (О. 1862. І. 83).
Штанько, -ка, м. Носящій штаны. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОЛОСИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.