Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згуляти

Згуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Прогулять безъ работы. Увесь день робить і часиночки не згуляє. Ох рад би я, моя мати, середу згуляти. АД. І. 260. 2) Погулять. Ой ледащо невісточка, — не хоче робить: тілько спати та гуляти. Мет. 322. Скажи ти, зозуле, скажи ти, сивенька, хто в світі найлучче згуляє? Чуб. V. 487. 3) Поиграть, сыграть. А згуляєм, брате, в переваги? — Згуляєм! Ном. № 14095.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУЛЯТИ"
Ато́ II и ато́жнар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Заріча́нин, -на, ж. Житель зарѣчья. Превражії тії зарічане, — вони живуть за водами. Лавр. 43.
Куява, -ви, ж. 1) Плохая старая хижина. Вх. Зн. 31. Отдаленное жилище. Желех. 2) Малоизвѣстная страна. Желех. 8) Крутой холмъ. Желех.
Мотлоши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Превращать въ хламъ, въ куски. 2) Колотить. Мотлошив мене. Н. Вол. у.
Му́листий, -а, -е. Илистый.
Плоскуха, -хи, ж. Раст. a) Panicum Crus Galli L. ЗЮЗО. І. 130. б)гірка. Hierochloa borealis R. et Sch. ЗЮЗО. I. 125.
Рад, -да, -де = радий. Хто рад обіцяти, той не має охоти дати. Ном. № 4520.
Скосом нар. Наискось. Шух. І. 259.
Тандитникування, -ня, с. Торговля старыми вещами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.