Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згуляти

Згуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Прогулять безъ работы. Увесь день робить і часиночки не згуляє. Ох рад би я, моя мати, середу згуляти. АД. І. 260. 2) Погулять. Ой ледащо невісточка, — не хоче робить: тілько спати та гуляти. Мет. 322. Скажи ти, зозуле, скажи ти, сивенька, хто в світі найлучче згуляє? Чуб. V. 487. 3) Поиграть, сыграть. А згуляєм, брате, в переваги? — Згуляєм! Ном. № 14095.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУЛЯТИ"
Виповзати, -заю, -єш, сов. в. виповзти, -зу, -зеш, гл. Выползать, выползти.
Загорі́ти, -ся. Cм. загоря́ти, -ся.
Зростання, -ня, с. Ростъ, выростаніе.
Небій, -бо́я, м. Безстрашный. І небоя вовки їдять. Чуб. І. 270.
Опішілий, -а, -е. Лѣнивый, медлительный. Опішіла служниця. Вх. Зн. 44.
Отуманити, -ню, -ниш, гл. Обмануть, одурачить.
Супоня, -ні, ж. Супонь, ремень, которымъ стягиваютъ хомутъ. Вас. 159.
Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка. Вх. Зн. 69.
Утихомирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. утихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Успокаиваться, успокоиться, утихать, утихнуть, присмирѣть. Через тиждень, як все втихомирилось, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію. Стор. II. 61. Утихомирься, не бурчи. Котл. Кн. III. 37.
Частування, -ня, с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.